Робота в МАН

Однією з форм роботи з творчо обдарованою молоддю є Мала академія наук України, де виховано багато талановитих учених, державних діячів, творчих особистостей різних фахів. Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом ученого або вчителя-предметника науково-дослідницької роботи, з якою діти виступають на наукових конференція, колоквіумах (шкільних, районних, обласних), захищають під час конкурсу-захисту.

Педагогічний процес у МАН мас свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал (можливості) конкретних дітей.

Конкурс-захист учнів-членів Малої академії наук відбувається у три етапи: 

написання науково-дослідницьких робіт; 

виконання контрольної роботи з базової дисципліни; 

захист науково-дослідницьких робіт.

Кожен з етапів конкурсу-захисту має свої особливості та специфіку. Пропонуємо вчителям, учням, організаторам роботи з обдарованою молоддю нормативні документи.

Нормативні документи МАН

Наказ МОН України № 1287 від 10.11.2014 «Про затвердження Положення про наукові товариства учнів»

Загальні відомості про МАН

Мала академія наук України (далі – МАН України) – цілісна, багаторівнева система виявлення та відбору обдарованих дітей, забезпечення духовного, інтелектуального, творчого розвитку молодого покоління, створення умов для соціального та професійного самовизначення особистості, виховання майбутньої творчої та наукової еліти України.

МАНУ залучає дітей та учнівську молодь до науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської, винахідницької, пошукової діяльності. На сьогодні МАНУ об’єднує 27 регіональних територіальних відділень, які координують роботу районних і міських територіальних відділень та наукових товариств учнів.

Загальну координацію діяльності територіальних відділень здійснює Національний центр «Мала академія наук України» Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України (далі – НЦ «МАНУ»). Відповідно до свого головного завдання – реалізації державної політики у сфері роботи з обдарованими дітьми та молоддю – НЦ «МАНУ» є закладом, що виконує загальнодержавні функції з виявлення, розвитку і підтримки обдарованих, здібних до наукової діяльності учнів.

Завдяки державній підтримці НЦ «МАНУ» продовжує успішно реалізовувати свою освітню мету, охоплюючи з кожним роком дедалі більшу кількість обдарованої молоді з різних регіонів України. Відповідно до розширення кола функціональних завдань модифікується й організаційна структура НЦ «МАНУ».

Указ Президента України № 927/2010 від 30 вересня 2010 р. «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді» та відповідний наказ Міністерства освіти і науки України  № 1033 від 1 листопада 2010 р. визначили правові підстави для розширення мережі регіональних малих академій наук учнівської молоді. Станом на 1 січня 2014 року 16 із 27 регіональних територіальних відділень МАН уже реорганізовано у спеціалізовані позашкільні навчальні заклади – малі академії наук учнівської молоді. На районному та міському рівнях успішно працюють районні (міські) територіальні відділення МАН як окремі юридичні особи, філії регіональних МАНУМ, або як підрозділи навчальних закладів, визначених відповідними управліннями освіти і науки. Їх загальна кількість становить близько тисячу. Щороку в системі МАН працюють понад 7 тис. наукових секцій, гуртків та інших творчих об’єднань.

Зміцнення авторитету НЦ «МАНУ» та регіональних малих академій наук учнівської молоді в українському соціумі сприяє зростанню чисельності учнів МАН. З кожним роком до наукового пошуку залучається дедалі більше обдарованих дітей нашої держави. Порівняно з 2003–2004 н. р. чисельність старшокласників – учнів МАН України у 2009–2010 н. р. зросла вдвічі (2003–2004 н. р. – 50 тис. осіб, 2009–2010 н. р. – 110 тис.). У 2012–2013 н. р. їх чисельність уже налічувала понад 150 тис. осіб. Розширення в останні роки пропедевтичної діяльності НЦ «МАНУ», дало змогу охопити дослідницькою діяльністю також дітей дошкільного, молодшого і середнього шкільного віку. Таким чином, загальна кількість вихованців МАН України, у тому числі учасників масових заходів, у 2012–2013 н. р. перевищила 250 тис. осіб. Значна увага приділяється залученню до наукової діяльності обдарованих дітей із сільської місцевості, які складають 22% загальної кількості учнів МАН.

Учні – члени МАН поділяються на слухачів, кандидатів і дійсних членів.

Слухачами можуть стати всі охочі учні 6–11 класів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів, які виявляють цікавість до наукової діяльності, хочуть одержати додаткові знання в окремих галузях науки та беруть участь у роботі секції чи гуртка.

Кандидатами у члени МАН України є учні гуртків, секцій, що виявляють здібності при поглибленому вивченні наукових дисциплін поза шкільною програмою, які схильні до проведення наукових досліджень, технічної творчості та виступають на конференціях, виставках, є призерами олімпіад. Кандидат затверджується президією територіального відділення МАНУ за пропозицією наукових товариств, секцій, гуртків.

Дійсними членами МАН України є кандидати, які мають самостійні наукові праці та навчаються в наукових гуртках і секціях не менше 2 років.

Відповідно до останніх тенденцій розвитку вітчизняної науки, запитів дітей, вчених і педагогів територіальних відділень МАН України розширюється і вдосконалюється структура наукових відділень. У 2013–2014 н. р. науково-дослідницька діяльність МАН України організована у 64 секціях 12 наукових відділень: літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства; мовознавства; філософії та суспільствознавства; історії; економіки; технічних наук; комп’ютерних наук; математики; фізики і астрономії; наук про Землю; хімії та біології; екології та аграрних наук.

Визначним заходом діяльності Малої академії наук України є щорічне проведення Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України. На всіх етапах конкурсу-захисту беруть участь близько 100 000 школярів-старшокласників, а до фіналу виходять понад 1000 кращих. Журі конкурсу-захисту формується з фахівців відповідного профілю з числа наукових та науково-педагогічних працівників Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, вищих та інших навчальних закладів. Кураторами наукових відділень МАН є академіки НАН України – члени Президії МАН України.

Урізноманітнюються форми організаційно-масової роботи з учнями МАН. Щорічно НЦ «МАНУ» проводить міжнародні, всеукраїнські та регіональні учнівські наукові конференції, конкурси, турніри, олімпіади, колоквіуми, семінари, презентації тощо. Перебування в умовах інтелектуального середовища дає змогу юним ученим представити результати своїх досліджень, поглибити наукові інтереси, сприяє їх соціалізації та самореалізації. У 2013 р. НЦ «МАНУ» було проведено понад 30 масових заходів міжнародного та всеукраїнського рівнів.

Одним з пріоритетних напрямів роботи МАН України є організація кадрово-методичного та науково-методичного супроводу педагогічної діяльності, спрямованого на підвищення професійної компетентності вчителів. Щороку в його рамках проводиться близько 30 всеукраїнських заходів, до участі у яких залучають понад 3000 педагогів. На сьогодні загальна кількість освітян, які виховують майбутніх науковців у закладах МАН, становить понад 6,5 тис. педагогічних і науково-педагогічних працівників, серед яких 1,5 тис. викладачів – кандидати наук, 300 – доктори наук.

НЦ «МАНУ» продовжує плідну співпрацю з провідними науково-дослідними інститутами Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук України, вищими навчальними закладами, громадськими організаціями. Це дає змогу підвищувати рівень освітніх проектів для обдарованих дітей, розвивати науково-дослідницьку діяльність учнів – членів МАН України в контексті актуальних наукових напрямів, сприяє професійному самовизначенню та виробленню свідомої громадянської позиції сучасної молоді. Співпраця з вищими навчальними закладами та науковими установами є також невід’ємною складовою ефективної діяльності територіальних відділень МАН України.

На сучасному етапі Мала академія наук України відіграє визначальну роль у формуванні наукової еліти нації. Реалізовані в рамках її діяльності освітні проекти, заходи й ініціативи створюють простір для професійного самовизначення, самореалізації та соціалізації обдарованої молоді. Суспільні запити, динаміка соціокультурних перетворень й інтенсивні темпи розвитку науки актуалізують завдання, що їх успішно розв’язує МАН України.

До Вашої уваги пропонується робота моєї учениці Березюк Вікторії, яка впродовж 3 років працювала під моїм керівництвом над проблемою: "ОСОБЛИВОСТІ ПУНКТУАЦІЙНОГО РЕЖИМУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ."

Березюк Вікторія(2014рік-III місце)

ОСОБЛИВОСТІ ПУНКТУАЦІЙНОГО РЕЖИМУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

ТЕЗИ

«Пунктуаційні правила в англійській мові існують, щоб уникнути помилок їх   треба знати.»

«У сучасних теоретичних працях про мову питань пунктуації приділяється небагато уваги, а, між тим, вона є найбільшим приводом для помилок після орфографії.»
«Труднощі викликають всі знаки пунктуації, якщо не бути знайомим з правилами їх вживання.»

 «У важливості цієї теми для дослідження легко переконатися, якщо опустити розділові знаки при переписування якого-небудь невеликого уривку з розмови в якому-небудь творі.»

«Головна проблема апострофа полягає в тому, що люди часто вживають його там, де заманеться. Щоб уникнути помилок, пов'язаних з апострофом, необхідно пам'ятати його основні функції.»

«Основною причиною проблем з пунктуацією є двоїстий підхід до граматики англійської мови.»
«Зроблено детальний опис проблематичних зон англійської пунктуації.»
«Зроблено детальний перелік основних правил англійської пунктуації.»

«Робота по даній темі допомогла нам вивчити кожен знак, виділити основні правила їх вживання і побачити типові помилки.»

ВСТУП

Розділові знаки є в кожній мові, разом з правилами їх вживання вони формують її пунктуаційну систему. Для чого ж потрібні розділові знаки? Чим відрізняється пунктуація в англійській мові від української? Коли ми розмовляємо, ми намагаємося донести до співрозмовника або аудиторії всі свої ідеї, задуми, емоції, почуття і т.д. А допомагають нам у цьому паузи, які ми розставляємо у міру потреби; жести, інтонація. Тим самим ми змушуємо нашу мову «звучати». І співрозмовнику стає зрозумілий сенс наших висловлювань.

У сучасних теоретичних працях про мову питань пунктуації приділяється небагато уваги, а, між тим, вона є найбільшим приводом для помилок після орфографії. Тому ,ми вважаємо цю тему гідною вивчення та актуальною на будь-якому етапі навчання іноземної мови, як української, так і англійської. Більш того, у важливості цієї теми для дослідження легко переконатися, якщо випустити розділові знаки при переписування якого-небудь невеликого уривку з розмови в якому-небудь творі.

На жаль, в письмовій мові цими допоміжними засобами ми скористатися не можемо. Тому нам на допомогу і приходить пунктуація в англійській мові, яка і сприяє більш ясному та чіткому викладу думок. Розділові знаки в українській і англійській мовах одні й ті ж, а от правила їх вживання дещо різняться.
Актуальність даної роботи зумовлена ​​тим, що пунктуація в англійській мові являє собою дуже проблематичну частина граматики. На відміну від російської  чи української мови, в англійській мові пунктуації не приділяється належна увага. Багато носії мови допускають у листі такі вольності зі знаками пунктуації, що вони здаються неприпустимими. І як би там не було сумно, але у зв'язку з незнанням більшості правил пунктуації, відбувається стрімке зростання подібного роду помилок. Зараз лінгвісти дуже стурбовані цим питанням. У цій роботі ми спробуємо дану проблему  розглянути з різних позицій.
Метою даного дослідження є - проаналізувати роль пунктуації в англійській мові.
Завдання:
1. З'ясувати причини виникнення проблем з пунктуацією.
2. Проаналізувати найбільш проблемні області пунктуації.
3.Зробити детальний опис проблем пунктуації англійської мови з наведенням конкретних прикладів.
4.Виявити основні правила пунктуації для найбільш "проблемних" знаків пунктуації англійської мови .
Об'єктом вивчення є письмова мова носіїв мови.
Методи вивчення - описовий (описана історія знаків пунктуації, правила їх вживання), аналітичний (були проаналізовані основні випадки вживання розділових знаків, проаналізовано правила та виявлено основні помилки, пов'язані з незнанням цих правил); метод контекстуального аналізу (аналізувався зміст того чи іншого висловлювання в залежно від знаків пунктуації в реченнях). 

У даній роботі ми пробуємо на прикладах довести, що англійська пунктуація займає не останнє місце у вивченні мови.Також проведемо маленьке дослідження на прикладі вживання розділових знаків учнями нашої школи.

Слово «Пунктуація», як відомо, походить від латинського слова «punctum», що означає «Точка». Давайте подивимося на будь-який письмовий текст. Крім букв, з яких ми складаємо слова, словосполучення і речення, в тексті ще присутні всілякі знаки, які ми називаємо знаками пунктуації (punctuation marks). Це певні елементи писемності, які допомагають розділяти смислові відрізки тексту, речень, словосполучень, слів, а також вказують на граматичні та логічні відносини між ними.

РОЗДІЛ 1

Важливість вивчення пунктуації в англійській мові.

 

Пам'ятаєте відому фразу, зміст якої змінюється залежно від того, де поставлена кома? "Стратити не можна, помилувати." Вже не знаю чому, але можливості англійських ком ілюструються тими ж лиховісними засобами:The Queen was talking a half hour after her head was cut off. - Королева розмовляла ще півгодини після того, як їй відрубали голову.

Ясна річ, додаємо розділові знаки й зміст буде іншим, хоча бідну королеву це не врятує:

The Queen was talking; a half hour after, her head was cut off. - Королева розмовляла; через півгодини після цього їй відрубали голову.

От ще один, більш милосердний приклад.

The film ended happily. - Фільм скінчився щасливо.

The film ended, happily. - На щастя, фільм скінчився.

Розділові знаки виконують на папері ту ж функцію, що й одяг у людському суспільстві; приділяти їм занадто багато уваги не варто, але без елементарних пристойностей все ж таки не обійтися.

Хотілося б пояснити значення правильного вживання пунктуації на наступному  наочному прикладі:

Вчитель англійської мови написав на дошці: «woman without her man is nothing»(жінка без чоловіка ніщо) і попросив студентів проставити розділові знаки.

У всіх хлопців вийшла така відповідь: «Woman, without her man, is nothing.». (Жінка, без чоловіка, ніщо.)

А дівчата відповіли так: «Woman! Without her man is nothing.». (Жінка! Без неї чоловік – ніщо.)

Після такого прикладу можна сказати, що в українській та англійській пунктуації є свої винятки, але в обох мовах необізнаність у даній дисципліні може призвести до непорозуміння та зміни значення речення.

1.1  Історія знаків пунктуації

            В західноєвропейській традиції початок вживання розділових знаків пов’язується з іменем перекладача Св.Джерома (? – 419/420). Сучасна англійська пунктуація постала з праці Б. Джонсона (надрукована 1640 р.), її розвиток пов’язаний з працями Ф.Бекона. Основні принципи англійської пунктуації фактично продекларовані у виданій 1906 р. книжці Г.Фаулера та Ф. Фаулера «Королівська англійська мова», праці, яка послабила дію формальних принципів пунктуації, що призвело до того, що сьогодні «здоровий ґлузд» (”common sense”) є чи не найголовнішим критерієм для вживання розділових знаків. (Мабуть, саме тому, хоча у славнозвісній граматиці Качалової  К. та Ізраілевич Е. розділовим знакам присвячено сім сторінок, але жодної з них – крапкам.) Щоправда в Сполучених Штатах правила пунктуації дещо суворіші ніж в Британії.

           У другій половині ХХ ст. в англійській мові наявні дві тенденції пунктуації – «посиленої»(overstopping, excessive) та «послабленої» (understopping, light). У якості прикладу «посиленої» пунктуації наводяться твори багатьох англійських письменників ХІХ ст. Проте, хоча в англійській мові ставлення до вживання розділових знаків досить вільне, і серед англійських лінгвістів побутує думка, що пунктуація це не наука, а мистецтво(an art) , певні рекомендації щодо застосування крапок (marks of omission, BE; ellipsis, AE) на письмі існують .

                      Крапку, як розділовий знак, вживали вже давні слов’яни, про що відомо із старослов’янських пам’яток. Потрібно зауважити, що багато з цих пам’яток є перекладами релігійних творів з давньогрецької, тож і розділові знаки були безпосередньо перенесені з мови оригіналу. Крапка – нижня, середня й верхня – вживалася не лише у кінці, але й в середині речення. Також вживались двокрапка і крапка з комою у значенні знака питання. В російській літературі відома пристрасть М.Карамзіна до вживання тире та трьох крапок, тож, існує думка, що саме він увів до російської графіки ці розділові знаки. «Офіційно» три крапки, як розділовий знак, були закріплені граматикою А.Востокова (1831 р.).

                Кириличні азбуки української мови пропоновані до вжитку в ХІХ столітті українськими інтелектуалами, створювалися саме на основі письма спільного для більшості слов’янських народів на території царської Росії[i], тож, властиві російській писемній мові розділові знаки, були використані і в українській графіці. Можна сказати, що в сучасних українській, російській та польській мовах правила пунктуації, особливо, що стосується вживання крапок, дуже близькі. В українській мові вживання крапок здавна унормовувалося граматиками. Як, наприклад, в «Граматиці української мови Івана Нечуя-Левицького», що вийшла у 1914 році в Києві, і в якій визначається як синтаксична, так і експресивна функція цього розділового знаку: «Многоточка ставляється в тіх випадках, як хто-небудь не хоче доказати до кінця своєї мислі й перериває йіі посередині <…>. <…> Многоточку ставлять перед якимсь словом, на котре пісьменники хотять звернути увагу читальникі.

                    Крапки в середині речення вказують на схвильованість мови або на паузу перед важливим чи несподіваним повідомленням . Також, крапки вживаються щоб показати уривчастість, перерваність або недокінченість фрази від роздумів, хвилювань, чи зворушення . В питальних і окличних реченнях у таких випадках ставляться знак питання або знак оклику та дві крапки вряд. При формальному поділу речення, крапки ставляться на позначення пропуску в цитаті, коли цитата подається не повністю .

               Завдяки емоційності та багатозначності, що пов’язані із вживанням крапок, цей розділовий знак зустрічається переважно в художній літературі, на відміну від текстів наукового стилю, в яких багатозначність не має місця за визначенням .

                 Емоційне та інформаційне навантаження крапок можна пояснити тим, що цей розділовий знак дає читачеві можливість долучитися до процесу творення, стати співавтором твору. Кожен читач, залежно від міри розуміння тексту, від власного досвіду, може розвинути обірвану, незавершену думку на свій розсуд і вже потім сам поставити кінцеву крапку.

1.2. Основні підходи до вивчення граматики англійської мови згідно правил пунктуації.

Існує два основних підходи до вивчення граматики  англійської мови .
Як відомо, всі правила, контролюючі граматику будь-якої мови, можуть мати два типи характеру: рекомендаційний та описовий. Рекомендаційний характер - характер правила, яке диктує (рекомендує) певні правила. Описовий характер - характер, яке просто має на увазі, що "так роблять багато",тобто з орієнтиром на громадську думку. 

 Причина проблем з пунктуацією в англійській мові криється в наявності обох підходів до граматики англійської мови. Це часто призводить до того, що носії англійської мови ігнорують правила пунктуації (існуючі у прихильників рекомендаційного характеру англійської граматики). Немає чітких правил, що носять універсальних характер, які б створювали осмислені рамки пунктуації.
                 Звичайно, не всі впевнені, що свобода правил - це погано. Наприклад, у книзі Білла Брайсона "The Mother Tongue" [стр.138-139] порівнюються дві мови: французька і англійська. Відомо, що в XVIII столітті Французька академія ввела низку суворих і складних правил для французької мови. Але якщо в ті часи ці правила ще не були закріплені, то зараз Академія всіляко відмовляється як-небудь їх міняти. 

Таким чином, свободою користування мовою і обумовлюється така кількість помилок. У цьому випадку людство починає покладатися на інтуїцію, що, звичайно ж, не завжди приводить до бажаного результату. Внаслідок усього цього виникають дуже несподівані варіанти вживання розділових знаків.

РОЗДІЛ 2

Загальне поняття «пунктуація».

Давайте з'ясуємо, як пунктуаційні знаки називаються в англійській мові, і в чому  полягають особливості їх використання.

  Пунктуація (лат. punctuatio — punctum, що означає крапка) — це система правил уживання на письмі розділових знаків і розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків.  Пунктуація, нормована правописом система правил про вживання розділових знаків для розчленування тексту відповідно до його значеннево-логічних, синтаксичних та інтонаційних особливостей. У давніх рукописах уживалися на грец. лад: кома, крапка, чотири- й трикрапка, хрестик, рідше крапка-кома.                

Нинішня система розділових знаків (крапка, кома, знаки оклику й запитання, двокрапка, середник, розділка, риска, дужки, лапки, абзац, підкреслення курсивом, а спершу й скісна риска) склалися у нас з поширенням друку в 16 — 17 ст. під зах. впливом. Різні засади вживання розділових знаків для членування тексту синтаксичного (комою виділяти звертання, відокремлені звороти, вставні слова, підрядні речення, одне головне від іншого), логічного (лапками виділяти цитати й іронічно вжиті слова, дужками вставний коментар до тексту, а абзацами логічно завершені частини тексту) та інтонаційного (паузи позначувати коротші — комою, а довші — крапкою, рискою, при недокінченій думці — трьома крапками; питальну інтонацію позначувати знаком запиту, а емфатичну — після вигуків і звертань — знаком оклику) перехрещуються і ті самі знаки вживаються в різних функціях. Окремі знаки уживаються ще й у ідеографічно-цінувальній функції (крапка — на вираз скорочення олова; знак запиту в дужках після цитати як вираз сумніву чи здивування; знак оклику в дужках там таки як вираз здивування, обурення, іронії чи підкреслення, що цитоване не є опискою).

До синтаксично-логічного членування тексту належить і писання слів окремо, разом чи з розділкою. Найдавніші рукописи писали текст без поділу на слова (початковий і кінцевий склад слова могли інколи позначуватися значком акуту чи ґравісу, а у випадках назвучного голосного ще й значками придиху), а в 15 — 17 ст. друковано ще прийменники разом з ім’ям.У присвяченому стилю додатку до популярного навчального словника Вебстера, говориться, що крапки свідчить про: 1) пропуск одного, чи декількох слів в межах цитованого уривку; 2) уривчасту мову під час діалогу; та 3) пропуск одного, чи декількох речень в межах цитованого уривку або слів в кінці речення. В цьому випадку, на відміну від української мови, окрім трьох крапок ставиться і кінцева крапка речення.

Повідомляється, також, що в творах сучасних англійських та американських письменників тире (dash) в кінці незавершеного за смислом речення зустрічається частіше ніж крапки. Іноді автор ставить два тире, для того, щоб підкреслити, що за межами речення залишається ще багато з того, що читач повинен здогадатися самостійно. (Проте одразу потрібно зауважити, що подвоєне тире у досліджуваному тексті не зустрічалося.) Інші дослідники стверджують, що крапки можуть вживатися письменниками як стилістичний засіб, але часто вживаються без особливих на те причин і можуть завести читача в оману .

Показовими в цьому сенсі є висловлювання Ф.Достоєвського в розмовах з

коректорами та набірниками його творів: «У кожного автора свій власний стиль

 і тому своя власна граматика» «...у мене немає жодної зайвої коми, лишень ті

 що мають бути; прошу їх мені

 не додавати і у мене не забирати» .

                  Очевидно, що якщо в англійській мові пунктуація «офіційно» є авторською, то тим важливішими є для перекладача авторські розділові знаки, тим уважніше потрібно ставитися до передачі їх у тексті перекладу. Зрозуміло, що в процесі роботи перекладач художньої літератури, з огляду на синтаксичні відмінності мов, обов’язково трансформує текст, що перекладається, відповідно до правил синтаксису саме мови перекладу. Тож перекладачеві належить розуміти передовсім яку експресивну функцію виконує цей розділовий знак в тексті оригіналу.

Ось загальноприйняті пунктуаційні знаки в англійській мові, які мають такі назви:

. – Full stop / period (точка)
? – Note of interrogation / question mark (знак питання)
! – Note of exclamation / exclamation mark (знак оклику)
, – Comma (кома)
; – Semicolon (крапка з комою)
: – Colon (двокрапка)
- Hyphen (дефіс)
 - Dash (тире)
… – Dots (три крапки)
'- Apostrophe (апостроф)
[], () – Brackets / parenthesis (дужки квадратні, круглі)
«» – Inverted commas / quotation marks.

2.1 Визначення слова «пунктуація» у довідковій літературі.

Лінгвістичний енциклопедичний словник дає три визначення пунктуації.

По-перше, графічних поза алфавітних знаків, які утворюють разом з графікою та орфографією основні засоби писемної мови. Головне їхнє призначення - членування та графічна організація друкованого або письмового тексту.

По-друге, пунктуація - це система правил оформлення письмового тексту, що історично склалася в даному конкретному мовою.

По-третє, пунктуація - це розділ мовознавства, що вивчає закономірності системи пунктуації і норми вживання знаків пунктуації.

У сучасних теоретичних працях про мову питань пунктуації приділяється небагато уваги, а, між тим, вона є найбільшим приводом для помилок після орфографії. Тому ми вважаємо цю тему гідною вивчення та актуальною на будь-якому етапі навчання іноземної мови, як російській, так і англійської. Більш того, у важливості цієї теми для дослідження легко переконатися, якщо опустити розділові знаки при переписування якого-небудь невеликого уривку з розмови в якому-небудь творі.

Принципи використання розділових знаків в європейських мовах, в англійській, зокрема, грунтуються на загальних функціях - відділенні або поділі, тобто, на виділення елементів тексту та їх груп.

Таким чином, можна виділити два типи знаків пунктуації - одиночні і парні (стоячи в двох місцях , вони співвідносяться один з одним - подвійні коми, подвійні тире, дужки, лапки). У позиції кінця пропозиції ставляться поодинокі знаки - крапка, знак питання і знак оклику, три крапки у функції недомовленості, обриву пропозиції. Існує ще одна універсальна група знаків пунктуації: два знаки поруч, вони здобувають самостійне значення. У цій функції  група знаків пунктуації рівносильна цілого речення: потік інформації, заклик до обережності, наближенню до небезпеки або ж щоб викликати відповідну реакцію.

 2.2 Проблемні аспекти вивчення. Порівняльний аналіз вживання розділових знаків у різних мовах.

Розглянемо далі порівняльний аналіз вживання розділових знаків у різних мовах (української, британському і американському варіанті англійської мови). Зокрема, подвійні лапки властиві українській,  російській і американській англійській, а одинарні лапки - британській англійської. Наприклад: "Now", he said, "I` ve finished reading «The Raven». "« The Raven »-« Ворон »- це назва поеми, воно завжди виділяється лапками. Ця функція лапок абсолютно однакова у всіх мовах, як і круглі і квадратні дужки. Перші служать для інформації-пояснення, а другий - для додаткової інформації. Наприклад: ... "Your order (including items № 391,394 [№ 392,393 were out of stock]) was fulfilled. " Слід також зауважити, що функція крапки , як знака в кінці речення, зовсім не відрізняється в різних мовах, чого не скажеш про тире.

Одиночні тире виконують декілька функцій в англійською мовою, що не збігаються з функціями тире в українській (тут воно вживається для розмежування підлягає від присудка при нульовій зв'язці), наприклад: «Наш сусід - інженер». Такий функції в англійській мові немає, так як в англійській мові в розповідному пропозиції зв'язки немає, то тире може не бути, наприклад: «Не a coward!» Зате в англійській мові тире ставиться там, де в українській мові йому не властиво стояти, а саме, для позначення перерваного або чомусь незакінченої пропозиції (в українській мові в таких випадках ставиться три крапки). Проаналізуємо приклади: «Marrying Sibil Vane? »Cried Lord Henry, standing up and looking at Dorian. "But, my dear Dorian - Yesterday when i heard that Sibil Vane had killed herself -." Тире в даному випадку означає незакінчену виклад, причиною якого є сильне хвилювання мовця. Ще одна відмінність у вживанні тире в англійському мовою від української. В англійській мові тире не прийнято ставити на початку діалогу для позначення зміни осіб, що говорять, наприклад: "But how are you going to begin? "" By marrying Sibil Vane." В англійській мові в цьому випадку досить лапок. Таким чином, можна сміливо сказати, що функції і правила вживання тире відрізняються в українськійській і англійській мові.

Далі порівняємо використання іншого знака пунктуації -- коми. Спочатку розглянемо однакові її функції - при перерахуванні однорідних членів речення, наприклад:

1. He mistrusted her yourth, her common sense and my seamanship.

2. She nodded and smiled.

Але в англійській мові при перерахуванні трьох однорідних членів зустрічається кома перед "and" і "but" в останньому перерахуванні:

1.He lit a cigarette, said good night, and went out.

2.He had always been about to paint a masterpiece, but he had never begun it.

3.Not only hope, but confidence has been restored.

Варто зауважити, що перед "but" кома ставиться завжди, а перед "and" не завжди.

Як в англійській, так і в українській мові для оздоблення слів, словосполучень вступного характеру, вклинення в текст, для відокремлення поширеного речення ставляться парні коми або парні дужки для закриття:

1.He, Martin Eden, was a better man than that fellow.

2.The old gentleman, her father, was always dabbing on speculation.

Іноді з двох боків комами виділяються і доповнення, які в розмові мають силу інтонаційного характеру.

Однаково в українській і англійській мові кома ставиться в складносурядних реченнях за наявності сполучників "and", "but", "For", "so":

1.Aunt Polly asked him questions, for she wanted to trap him.

2.It was clear that something had happened, so we eased up.

Розглянемо вживання коми у складнопідрядних реченні. В українській мові кома ставиться завжди, а в англійській мові вона ставиться тільки тоді, коли закінчується додаткове речення , що входить до складу складнопідрядного речення, що починається зі слів "that", "because", "As", "if", "when", "after", "since", "although" та ін. Але якщо спочатку йде головне речення , то кома перед перерахованими сполучними словами не ставиться:

1.When Paul called to see Pearl, she found her still sick.

2. The day came to an end when they appeared in the distance.

3. The solicitor addressed me as he descended the stairs.

Зауважимо, що в англійському реченні перед сполучниками  "who" і "which" кома ставиться:

1.Oliver was frightened at the sight of so many gentlemen, which made him tremble: and the beadle gave him another tap behind, which made him cry.

2.Tom presented himself before Aunt Polly, who was sitting by an open window.

Розглянемо відмінності у вживанні коми в англійському та українському реченні . У реченні з невеликим текстом англійської прямої мови ставиться кома, а в українському буде стояти двокрапка: She sank down by his side and cried, "Oh, Phil! It `s all so horrid!" Але якщо текст прямої мови довгий, то теж ставиться двокрапка, наприклад: Lincoln said: "Many years ago our fathers had brought forth on this continent a new nation, conceived in Liberty, and dedicated to the proposition that all men are created equal ... "

 Ще одна важлива відмінність: в англійському реченні, завдяки особливій англійській інтонації, коми виділяють додатки в особливу ритмічну групу,  особливо місця і часу. Ось, наприклад: The young man, who, in the end of September, 1924, dismounted from a taxi-cab in South Square, Westminster, was so unobtrusively American that the driver had some hesitation in asking him to double his fare.

На закінчення варто додати, що вступні слова виділяються в англійській мові обов'язково:

However, he overcame his awkwardness.

Namely, it was her natural shyness.

Of course, he apologized.

РОЗДІЛ 3

 Особливості англійської пунктуації.

Хотілося бкоротко згадати про функції того чи іншого знака пунктуації в англійській мові.

В англійській крапка вживається не тільки в кінці речення, але іноді і після абревіатур (Mrs. White, Dr. House), а також всілякихскорочень (Jan. = January, Co .= Company). Як відомо, три крапки - знак, зовні представляє з себе три крапки. Три крапки вживається в англійській мові досить рідко. Три крапки, як пише Лінн Трас "ідеально підходить, щоб що-небудь закінчити".Знак запитання, як знак пунктуації , заслуговує окремої уваги. Знак запитання, як і знак не показує жодної граматики. Він, як відомо, надає пропозиції питальний характер. Знак питання на увазі відповідь. Вперше він з'явився ще в другій половині VIII століття (у часи, коли люди писали справа наліво). 

Відмінності між українською та англійською мовами у вживанні розділових знаків виявляються здебільшого при вживанні коми.
В англійській мові в простому поширеному реченні кома ставиться:
-для розподілу однорідних членів речення. Кома, на відміну від української мови, часто ставиться також перед останнім із трьох чи більше однорідних членів, перед якими стоїть сполучник and – і:
There are a lot of theatres, museums, and libraries in London.

-для відокремлення, як і в українській мові, речення з пояснювальними словами, яке стоїть після визначеного іменника:

Washington, the capital of the USA, is a very large city.
-для виділення абсолютного дієприкметникового комплексу:

It being Sunday, the library was closed.
-при написанні дат можливе вживання коми для відокремлення числа від року, наприклад: 15th June, 1979. Кома не вживається при написанні дати, якщо поряд вже є інша кома. Наприклад: We went to Japan on Saturday, 5th June 1978.
В складносурядних реченнях кома ставиться між реченнями, що входять до його складу, перед сурядним сполучником:

I opened the box, and Michael took out a cigar.
I’d like to become a doctor, but I’m sick at the sight of blood.
Кома не ставиться перед сполучниками and чи or, якщо вони вводять короткі речення:
The weight of his pack kept him bent, but he did not fall and he didn’t ease his pace.
Кома ставиться між частинами складного речення, якщо вони поєднуються без сполучникових слів:

The sky was covered with clouds, a cold wind was blowing, a snowstorm began.
Кома ставиться перед прямою мовою після вставних слів, на відміну від української мови, де ставиться двокрапка:

Hi said, ‘I’ll be back soon’.

Він сказав: «Я скоро повернуся»

Якщо пряма мова є довгим текстом, то в англійській мові після вставних слів, так як і в українській мові, ставиться двокрапка.

Кома один з найважчих пунктуаційних знаків, так як правила її вживання в англійській часом істотно відрізняються відукраїнської мови. Цих нюансів досить багато, тому детально на них зупинятися немає сенсу. В ідеалі кому слід вивчати, як окремий знак пунктуації в англійській мові. Кома - один з найбільш «проблемних» знаків англійської мови. 

Отже, якщо в українській мові часто бувають проблеми, коли людина забуває поставити кому в потрібному місці, то в англійській мові ситуація зовсім протилежна. Дуже часті випадки, коли коми в реченні ставиться набагато більше, ніж потрібно.

Як видно, багато  з вище згаданих правил не такі складні, але поводження з комами в англійській мові залишає бажати кращого. На завершення наведемо кілька прикладів помилок, пов'язаних з комою, де від її постановки залежить зміст речення: 

Невірна постановка:	Коректна постановка:
Leonora walked on her head, a little higher than usual. Леонора ходила на голові, трохи вище, ніж зазвичай	Leonora walked on, her head a little higher than usual. Леонора пішла, її голова була трохи вище, ніж зазвичай.
The driver managed to escape from the vehiclebefore it sank and swam to the river-bank. Водій зумів врятуватися з автомобіля до того, як воно потоне і випливе на берег.	The driver managed to escape from the vehicle before it sank, and swam to the river-bank. Водій зумів врятуватися з автомобіля до того, як воно потоне, і виплисти на берег.
The convict said the judge is mad. Злочинець сказав, що суддя божевільний.	The convict, said the judge, is mad. «Злочинець», - сказав суддя, - «божевільний».

Крапка з комою існує для

того, щоб розділяти частини складносурядного речення при відсутності сполучників (I spoke to Kateon Friday; she is not going to come tomorrow). Якщо ж у вас у реченні багато простих ком, зверніться до точки з

комою, щоб розділитивсі частини за змістом.

В англійській мові речення повинні закінчуватися крапкою (full stop), знаком питання (question mark),або знаком оклику (exclamation mark or shout mark).

Використовують крапку (full stop) для завершення речення або основної думки. Крапка ( . ) одна з найбільш використовуваних розділових знаків.

The accessibility of the computer has increased tremendously over the past several years. (Використання комп’ютерів значно зросло за останні роки)

Знак питання ( ? ) використовують в кінці речення для завершення питальної думки.

Знак оклику [exclamation point (exclamation mark, shout mark)( ! )] вказує на особливий наголос на сказане речення.

В Америці його називають окличної точкою. Знак оклику не несе ніякої граматичної навантаження. Він, лише, як у музиці вказує на інтонацію пропозиції. Знак оклику надаєпропозицією емоційність, жвавість.
Вперше знак оклику з'явився в XV столітті, тоді його називали "знаком захоплення". Граматисти часто закликали уникати оклику в листі, тому що, навіть коли він поміщений в дужки (!) Він продовжує "кричати". Розглянемо основні функції знаку оклику: 

1.     Показує ненавмисні вигуки: 

Phew! Lord loves a duck! 

2.     Підсилює привітання чи заклик: 

O mistress mine! Where are you roaming? 

3.     Вигукує, показує захоплення: 

How many goodly creatures are there here! 

4. Використовується для драми: 

That's not the Nothern Lights, that's Manderley! 

5. Робить звичайні пропозиції більш рішучими: 

I could really do with some Opal Fruits! 

6. Відхиляє потенційні непорозуміння чи іронію: 

I don't mean it! 

Як правило, зі знаком оклику не буває особливих проблем. Єдине, що тому, хто пише речення з знаком оклику, необхідно врахувати те, що він несе емоційне навантаження. Використання знаку оклику недоречно у великих кількостях і в пропозиціях, де в них немає необхідності. Іншими словами, знак оклику допустимо використовувати в тому випадку, якщо ви хочете створити великий ефект, додати експресивність. БратиФаулер стверджують, що "надмірне використання знака оклику - це простий показник письменника-дилетанта або того, хто хоче зробити з чогось несенсаціонного підроблене сенсаційну річ".
Крапка з комою ( ; ) має два способи використання:

Крапку з комою використовують, щоб розділити дві незалежні частини речення. Слід звернути увагу на те, якщо дві частини речення є поширеними та складеними, то краще вжити крапку.

People continue to worry about the future; our failure to conserve resources has put the world at risk.(Люди продовжуюють непокоїтись про майбутнє; неспроможність раціонально використовувати запаси ставлять світ у небезпеку.)

Крапку з комою можна використати, щоб розділити поширені частини складного речення.

I went to the show with Jake, my close friend; his friend, Jane; and her best friend, Jenna.

Двокрапка також має два ( : ) використання.Двокрапка використовують для виголошення ряду однорідних предметів. Як правило, слово «following» вказує на вживання двокрапки (colon). Данний знак використовують в кінці речення, яке закінчується іменником:

The professor has given me three options: to retake the exam, to accept the extra credit assignment, or to fail the class.

Неправильне вживання- The Easter basket contained: Easter eggs, chocolate rabbits, and other candy.(У Пасхальному кошику знаходились: Пасхальні яйця, шоколадні кролики, та інші солодощі.)

Дефіс використовують при додаванні префіксів до слів. У такому випадку довгі слова легше читаються. Наприклад: у слові re-examine, дефіс розділяє букви, які повторюються (reexamine). Слід зрозуміти, що не завжди слід використовувати дефіс після префікса – restate, pretest, andundo. У випадку непорозуміння, слід звернутися до орфографічного словника.

There are fifty-two playing cards in a deck. (Всього двадцять дві людини грали в карти на палубі.) У путівнику по староанглійській мови видавництва Оксфордського Університету в Нью-Йорку була висловлена ​​думка: "Якщо ви будете сприймати дефіси всерйоз, то безумовно зійде з розуму". Це правда. Дефіс зазвичай нами не помічається при прочитанні. Дефіс використовується для з'єднання слів, їх частин: суфіксів, префіксів. Наприклад: teeny-weeny, hooked-on. "Дефіс," - пише Лінн Трас, - "це старий забавний розділовий знак." Дійсно, люди часто сперечалися з приводу призначення дефіса. Вудро Вільсон говорив, що дефіс "the most un-American thing in the world" (зверніть увагу на дефіс у слові un-American). Черчілль стверджував, що дефіс - "пляма, якого треба уникати, де тільки можна".
Слово hyphen (дефіс) в англійський прийшло з грецької і позначало "в один" (в значенні з'єднання - into one). Дефіс, як було сказано, сполучає слова, але в той же час зберігає їх розділення. Саме такий подвійний властивість і надає дефіс більшого значення. Часто в Інтернеті зустрічається злиття слів в адресах сайтів і адреси e-mail. Наприклад, tombraiderchronicles.com, eidosinteractive.com

Розглянемо варіанти коректного використання дефіса:
У словах, у яких допустимо вживання дефісу для уникнення двозначності: co-respondent; re-formed; re-mark. 

Але слід бути уважними при постановці дефіса і враховувати контекст. Як не дивно в словосполученні newspaper style book постановка дефіса може визначити сенс. Дефіс між newspaper і style дають переклад "книга в стилі газети". Дефіс між style і book дають інший переклад: "стильна газетна" 

Дефіс використовується для перенесення слів з рядка на рядок;
Дефіс показує, що в даному місці необхідно прочитати роздільно (якщо написане на увазі повторення (у разі заїкання, наприклад)): 

I reached ww-watering can. 

Якщо слідувати правилам точно, то використання дефісів б не нагадувало такий безлад, який спостерігається зараз. Дуже часто можна зустріти таке нестандартне написання слова "to-morrow". Назва Оксфордської вулиці чомусь так само перетворюється з Oxford Street в Oxford-street. 

Таким чином, можна зрозуміти, що дефіс в англійській мові використовується дуже вільно і необдумано. Зміцнення правил у суспільстві для даної мови також необхідно, як і для інших знаків. 

Тире [dash ( -- або— )] слід вирористовувати для швидкого переривання викладу думки, швидкої зміни настрою або ситуації або при додаванні швидкого коментарія до висловленої думки. Тире іноді називають "ворогом" граматики. У сучасному мобільному та електронному англійською тире користується великою популярністю поряд з числами-замінниками (такі числа впроваджуються в слово, замінюючи деякі його букви - наприклад, "I'll do it 4you", позначає "I'll do it for you"). Їх використання пояснюється прагненням до стислості.
I saw Jim - he looked gr8 - have you seen him - what time is the thing 2morrow - CU there. 

                 Вперше апостроф з'явився в англійській мові в XVI столітті. У перекладі з грецької "апостроф" позначає "ухилитися". У XVII столітті апостроф став ставитися перед "s" у присвійних іменників однини, яким щось належить: "the girl's dress". У XVIII столітті апостроф почав використовуватися після "s" у присвійних іменників множини: "the girls 'dresses". 

Головна проблема апострофа полягає в тому, що люди часто вживають його там, де заманеться. Щоб уникнути помилок, пов'язаних з апострофом, необхідно пам'ятати його основні функції. 

·        Вказує на присвійні іменники: 

The boy's hat. 

The First Lord of the Admiralty's rather smart front door. 

Здавалося б, дуже просто, проте варто пам'ятати, в присвійних іменників множини, не закінчуються на "s" слід вжити апостроф в наступному варіанті: 

The children's playground 

Це правило легко запам'ятати, однак і тут можна зустріти проблеми. Лінн Трас призводить забавний приклад. Чому на "Гігантську дитячий ігровий майданчик" ("Giant Kid's Playground") ніхто не прийшов? Все просто - всі були налякані гігантським дитиною. Тому, що в коректному варіанті написання апостроф повинен стояти після "s": Giant Kids 'Playground, а інакше переклад пропозиції звучатиме таким чином: Ігрова майданчик гігантського дитини. 

·        Вказує час або кількість: 

In one week's time. 

·        Вказує на пропуск символів в даті: 

The summer of '96 

У даному випадку апостроф вказує на скорочення цифр у даті. Мабуть, єдиним варіантом помилки тут може бути пропуск апострофа. 

·        Вказує на пропуск букв в слові: 

Наявність величезної кількості апострофів, поставлених без причини, звичайно, говорить про те, що людина, що користується подібним мовою, не надто обтяжує себе в тому, щоб пам'ятати такі умовності мови, як пунктуація. Це найчастіше селянин, або який-небудь інший дуже проста людина. Як приклад можна навести уривок з твору Лоуренса "Коханець леді Чаттерлей", де єгер Меллорс говорить такі слова: 

"'Appen yer'd better' ave this key, an 'Ah min fend for t' bods some other road. 'Appen Ah can find anuther pleece as'll du for rearin' th 'pheasants. If yer want ter be' ere , yo'll non want me messin 'abaht a' th 'time. " 

На це леді Чаттерлей відповіла зухвало: 

"Чому ви не говорите нормальною мовою?" 

·        Вказує на ірландські імена, начебто O'Neill і O'Casey: 

·        Позначає множину літер 

·        Також позначає множину слів 

Отже, перераховані вище функції апострофа яскраво дають зрозуміти, що, незважаючи на всю приблизність правил пунктуації, апостроф, як знак, заслуговує уважного використання. 

Лапки -  не менш важливий знак пунктуації. Він вимагає певної уваги, як апостроф чи кома, оскільки граматично лапки повинні бути написані коректно у всіх випадках вживання. Лапки означають пряму мову, назви, деяку іронію, переносне значення. Для прикладу розглянемо кілька варіантів використання (наприклад, для заголовків газет): 

"BRITAIN BUYS 'WRONG' VACCINE" 

"ROBERT MAXWELL 'DEAD'" 

Читач, побачивши лапки перед і після слова WRONG (одинарні, тому що подвійні лапки в даному випадку позначають цитату заголовка) відразу розуміє, що тут мається на увазі прихований переносне значення.
Зараз часто зустрічаються випадки, коли лапки використані не до місця. Люди часто пишуть лапки на написах у себе на вікнах 'DO NOT OPEN SUNDAYS'. Також варто вічне питання про використання одинарних, або подвійних лапок. Подвійні лапки використовуються для цитат, або прямої мови. Одинарні лапки виділяють фрази або слова з іронією чи переносним змістом.Лапки [double quotation ( " )] використовують для цитування фрази або промови людини або уривку із літератури.

According to the article, the value of the dollar in developing nations is“strongly influenced by its aesthetic value, rather than its face value.” 

Вивчаючи пунктуацію англійської мови слід розуміти різницю між круглими (parentheses), квадратними (brackets) та фігурними дужками(braces).

Круглі дужки ( ( ) ) використовують  щоб роз’яснити значення використаного слова або фрази, додати запізніле пояснення або додати власний коментарій.

You will need a flashlight for the camping trip (don’t forget the batteries!).(Тобі знадобиться ліхтарик для нашої подорожі (не забудь про батарейки).)

Квадратні дужки ( [ ] )  використовують, щоб підкреслити важливість слів або думки автора у реченні.

ВИСНОВКИ

У кінці моєї роботи  про особливості пунктуаційного режиму англійської мови,   я прийшла до висновку, що найбільше помилок на знаки пунктуації студенти, учні та й самі носії мови роблять на коми, крапки, крапки з комою, тире і двокрапки. Провівши аналіз вживання знаків пунктуації в українській та англійській мові,я зрозуміла, що саме різниця в їх вживанні і буває приводом для помилок. Ми постаралися дати аналіз прикладів і показали відмінності , надали  детальне пояснення вживання того чи іншого знака.Узагальнену характеристику вживання пунктуаційних знаків англійської мови можна переглянути у презентації, яка додається до даного дослідження.

У сучасних теоретичних працях про мову питань пунктуації приділяється небагато уваги, а, між тим, вона є найбільшим приводом для помилок після орфографії. Тому ми вважаємо цю тему гідною вивчення та актуальною на будь-якому етапі навчання іноземної мови, як російській, так і англійської. Більш того, у важливості цієї теми для дослідження легко переконатися, якщо опустити розділові знаки при переписування якого-небудь невеликого уривку з розмови в якому-небудь творі.

Пунктуаційні правила в англійській мові існують, щоб уникнути помилок їх треба знати. Робота по даній темі допомогла нам вивчити кожен знак, виділити основні правила їх вживання і побачити типові помилки. Завдання даного дослідження на початковому етапі виконані, тому варто підвести наступні висновки:
1. Основною причиною проблем з пунктуацією є двоїстий підхід до граматики англійської мови. 

2. Труднощі викликають всі знаки пунктуації, якщо не бути знайомим з правилами їх вживання. 

3. Зроблено детальний опис проблематичних зон англійської пунктуації.
4. Зроблено детальний перелік основних правил англійської пунктуації.

Готуючись до моєї роботи, я спробувала провести своє маленьке тестування на виявлення найпоширеніших помилок, які роблять учні під час проставлення пунктуаційних знаків у поданих реченнях. Зразки завдань, що додаються до моєї роботи, допомогли дійти наступного висновку.Учні 9, 10 та 11 класів, що брали участь у дослідженні, показали низький рівень знань даної проблеми.Лише 1 учень виконав завдання трішки більше ніж на 70 відсотків. Це свідчить про те, що вивченню пунктуації в англійській мові варто надавати більшого значення.

На мою думку, дослідження по даній темі є незакінченим, оскільки з кожним днем особливості англійської пунктуації набувають нового забарвлення. Тому, не варто зупинятися на досягнутому, а продовжувати шукати та розкривати нові приклади та порівняння пунктуації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Bryson, Bill. The Mother Tongue: English and how it got that way. -Perennial, 1990 .

2.     Crystal, David. The English Language. London.- Penguin Books, 1988 

3.     Fowler, HW and FG The King's English. Oxford.- Oxford University Press, 1931 

4.     Truss, Lynn «Eats, Shoots & Leaves».- Gotham Books.

5.     Jenny Doodley, Virginia Evans, Grammarway.-Express Publishing, 1999

6.     T. Drozdova, V. Mailova English Grammar. -Санкт – Петербург, 1997

7.     Virginia Evans, Round – up 6 English Grammar Practice.-Longman, 2002

8.     Longman Grammar of Spoken and Written English, 2004

9.      “Dictionary of Contemporary English”.-Longman, p.1329

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

          http://www.correctpunctuation.co.uk/punctuation-apostrophe.htm

http://www.philosoft.ru/_subsites/tcportal/perevod/tr06_4.htm

       http://englishgrammar.nm.ru/38.htm

http://www.edufind.com/english/punctuation/capitals.cfm

http://www.english.soton.ac.uk/punct.htm

http://www.shared-visions.com/explore/english/punct.html

Додаток 1

1. Test “English Punctuation Marks” Practical Part

To prove that the problem of punctuation is topical,  a small research has been conducted: a test has been given to  pupils of  10^th and11th classes to learn out their level of understanding of this problem.

1.     Finallywhen I was 18 I  had an interview with Air France who accepted me

2.     It's a great city. However accommodation is terribly expensive

3.      If I were you I would take an umbrella

4.     The president was taken ill and therefore the summit meeting was cancelled

5.     Neither John nor David goes to university

6.     He asked Are you OK

7.     She is tall while her brother is rather short

8.     If you have finished your coffee we can pay the bill

9.     Unfortunately I left my bike in the middle of the road

10.                       That was a very nice party I said

11.                       Although it was summer it was chilly

12.                       I stayed in bed because I felt ill

13.                       He said to me Please don’t go

14.                       Unless you reserve a ticket you won’t get a seat

15.                       I like to visit the cathedral whenever I am in Durham

      Key:

1.     Finally,when I was 18, I had an interview with Air France, who accepted me.

2.     It's a great city. However, accommodation is terribly expensive.

3.      If I were you, I would take an umbrella.

4.     The president was taken ill and, therefore the summit meeting was cancelled.

5.     Neither John nor David goes to university.

6.     He asked, “Are you OK?”

7.     She is tall, while her brother is rather short.

8.     If you have finished your coffee, we can pay the bill.

9.     Unfortunately, I left my bike in the middle of the road.

10.                        “That was a very nice party,” I said.

11.                       Although it was summer, it was chilly.

12.                       I stayed in bed because I felt ill.

13.                       He said to me, “Please, don’t go!”

14.                       Unless you reserve a ticket, you won’t get a seat.

15.                       I like to visit the cathedral whenever I am in Durham.

The results show that the level of knowledge of punctuation is low, 1 pupil from 24 did  73 % correctly. 4 pupils did 60 %. 4 pupils 53 %.The others 15 did less than 50 % correctly. Nobody has done the whole test correctly. Bad results show that punctuation marks are very important to practice.

      

Додаток 2

Поширені типи помилок, які зустрічаються в засобах масової інформації:
Використання присвійного іменника в однині, замість множини простого іменника:
Trouser's reduced.
Coastguard Cottage's.
Next week: nouns and apostrophe's! (Помилка на сайті BBC, в курсі граматики для дітей).
Використання присвійного іменника в однині, замість множини присвійного іменника:
Pupil's entrance (очевидно, в дуже добірної школі).
Adult Learner's Week (тиждень, очевидно, присвячена одному конкретному учневі).
Frog's Piss (це французьке вино, що припускає у своїй назві те, що для його створення було необхідно напруга однієї окремо взятої жаби).
Використання множинного присвійного іменника, замість сингулярного присвійного іменника:
Lands 'End (компанія поштових переказів).
Bobs 'Motors (Бобов, очевидно, багато).
Відомо, що апостроф повинен бути => використання апострофа в незрозумілих місцях:
It need'nt be a pane (на фургоні з рекламою знижок на кришталь)
Ladie's hairdresser
Mens coat's
Childrens 'education. . . (В листі міністра освіти в Національне Об'єднання Вчителів)
Freds 'restaurant
Вживання апострофа всередині власного іменника:
Dear Mr Steven's
XMA'S TREES
Did'sbury
Використання It's or Its 'замість Its:
Recruitment at it's best (слоган агентства зайнятості)
«. . . to welcome you to the British Library, it's services and catalogues "(брошура вітання читача в Британській Бібліотеці)
Банальна безграмотність:
"... Giving the full name and title of the person who's details are given in Section 02" (в анкеті для отримання паспорта в Сполученому Королівстві)
Your 21 today! (На вітальній листівці упущений апостроф)
Коми замість апострофів:
Antique, s (на A120 близько Колчестера); apples, s
Відсутність апострофа, де він необхідний (нагадує перерахування іменників):
Reader offer; Author photograph; Customer toilet
Вище були наведені лише деякі приклади помилок, що підтверджують, що більшість людей просто не знає, в яких випадках необхідно використовувати апостроф. 

Додаток 3

Summary of Punctuation Marks

Punctuation Mark Name Example full stop or period I like English. comma I speak English, French and Thai. semi-colon I don't often go swimming; I prefer to play tennis. colon You have two choices: finish the work today or lose the contract. hyphen This is a rather out-of-date book. dash In each town—London, Paris and Rome—we stayed in youth hostels. question mark Where is Shangri-La? exclamation mark exclamation point (AmE) "Help!" she cried. "I'm drowning!" slash, forward slash or oblique Please press your browser's Refresh/Reload button. backslash C:\Users\Files\jse.doc double quotation marks "I love you," she said. single quotation marks 'I love you,' she said. apostrophe This is John's car. underline Have you read War and Peace? underscore bin_lad@cia.gov round brackets I went to Bangkok (my favourite city) and stayed there for two weeks. square brackets The newspaper reported that the hostages [most of them French] had been released. ellipsis mark One happy customer wrote: "This is the best program...that I have ever seen."